Дорогий Сергію, не дуже добре знаю закони православної церкви, тому не можу зрозуміти саму причину відмови у шлюбі. Хоча впевнений, що чоловікові, про якого мова у запитанні, слід все ж ще раз звернутися до храму, щоб вирішити питання що стосується його шлюбу.

Повертаючись до Вашого запитання, то справді щоб хтось дозволено виконував завдання хресного батька потрібно щоб він вів життя, згідне з вірою і завданням, яке має прийняти. Цей церковний канон зобов'язує нас жити у християнському подружжі або ж у стані вільному, однак у жодному разі не у так званих відносинах "на віру". Тож справді важливо відповідально віднестися до цього. 

Слава навіки, так, звичайно можна. Немає жодної заборони щодо цього.

Слава навіки! Дорога Анно, справді, як каже нам церковне законодавство, що для того, щоб хтось дозволено виконував завдання хресного батька чи матері, потрібно щоб він/вона вели життя, згідне з вірою і завданням, яке має прийняти. Цей церковний канон зобов'язує нас жити у християнському подружжі або ж у стані вільному, однак у жодному разі не у так званих відносинах "на віру". Тож справді важливо відповідально віднестися до цього. Якщо Ви справді є впевнені в тому, що влітку приймете Святу тайну Вінчання, то думаю, можете взяти на себе обов'язок хресної мами, стараючись у всьому бути доброю християнкою.  

Слава навіки! Дорога Вікторіє, не впевнений чи правильно розумію Ваше питання, та думаю ви маєте на увазі, чи може вагітна жінка бути хресною мамою. Якщо так, тоді відповідь проста. Звісно, що може. Однак, в залежності від стану здоров'я та інших чинників, вона може не тримати дитину на руках під час Хрещення однак це ніяким чином не може бути перешкодою до виконування обов'язків хресної мами. З повагою, о. Віталій

Слава Ісусу Христу! Ми з чоловіком греко-католики і в такій же церкві плануємо хрестити дитину. Маю два питання: 1) чи може бути за хресну маму моя двоюрідна сестра, яка одружена з чоловіком, має дитину, але не перебуває у церковному шлюбі? (і до того ж, вона православна) 2) чи є таке церковне ім"я Устим? Тетяна

Слава навіки, Дорога Тетяно, вітаю Вас з народженням дитинки. Щодо відповіді на перше запитання, то вона є гарно розписана у попередньому запитанні цієї рубрики, де вказано те, що хресні батьки мають вести християнський спосіб життя, тобто, передбачає життя у церковному шлюбі. Щодо того, що вона православна, то тут церковний закон говорить наступне: "З виправданої причини можна допустити вірного якоїсь східної некатолицької Церкви (православної) до завдання хресної мами, але завжди разом із хресним католиком." (ККСЦ, Кан. 685, §3.)

Відповідаючи на друге ваше запитання, скажу, що не знаходив імені Устим у церковному календарі, однак не думаю, що це є причиною не називати дитину цим іменем. З молитвою за Вас, о. Віталій

Дорога Христино, найпершим обов'язком хресних батьків є молитися та бути добрим прикладом духовного життя для свого похресника чи похресниці. Тож Церква закликає, щоб цю відповідальність брали на себе ті, хто є справді практикуючими християнами, тобто, хто молиться, ходить до храму Божого, приступає до Святої Тайни Сповіді та Святого Причастя. У церковному праві написано:  Кан. 685, §2. "Для того, щоб хтось дозволено виконував завдання хресного батька, крім того потрібно, щоб він був у віці, що його вимагає партикулярне право, і вів життя, згідне з вірою і завданням, яке має прийняти." Якщо жінка живе у відносинах з чоловіком без церковного шлюбу, це вже ставить під сумнів те, чи вона є практикуючою християнкою, адже церква називає це гріхом. Тому, думаю краще було б, насамперед, докласти максимум зусиль для того, щоб звернутися до церковного суду з питанням уневажнення шлюбу, в якому перебував чоловік, показуючи тим самим, що для них це питання важливе та болюче і що вони хочуть його вирішити у ближчому часі. Хай Господь благословить Вашу малечу та допоможе вчинити якнайкраще у цій ситуації. З молитвою за Вас, о. Віталій.

Дорога Надіє, у нашій Церкві немає такого поняття як "перехресне кумівство", тож не знаю хто Вам таке сказав та це не є перешкодою до того, щоб Ви стали хресною мамою у цій ситуації. Бажаю Вам добре виконувати обов'язки хресної мами. З молитвою за Вас, о. Віталій.

У Святій Тайні Хрещення ми стаємо Божими дітьми та очищуємося від первородного гріха. І ця дія Святої Тайни однакова у всіх християнських церквах. Тож не переживайте тим, що були охрещені в одній церкві, а ходите до іншої, мабуть більш важливим є сумлінне виконання своїх християнських обов'язків перед Богом та Церквою в якій молитесь та живете. З молитвою за Вас, о. Віталій.

Не знаю, чому все так відбулося, але впевнений, що цей факт не має заважати вам бути добрим хресним батьком для свого похресника. Бо суть хресного батьківства є набагато більшою ніж просто потримати дитину на руках під час Хрещення. Ви від імені свого похресника відрікалися від усього злого, обіцяли вірити в Бога та бути доброю Його дитиною. Разом з тим хресний батько це той, хто кожного вечора пам'ятає про обов'язок щоденної молитви за похресника та старається в усьому бути добрим прикладом для нього. Тож закликаю Вас відкинути будь яку образу чи тривогу щодо цього та радо виконувати обов'язки хресного батька. З молитвою за Вас, о. Віталій.

Слава навіки! Так, можете, зі сторони Церкви немає жодних пересторог щодо цієї ситуації. Однак слід також пам'ятати що існують певні канони щодо того хто може бути хресними: 

Кан. 685 

          §1. Для того, щоб хтось важно виконував завдання хресного батька, матері вимагається, щоб:

1-е - прийняв три святі тайни хрещення, миропомазання і Євхаристію;

2-е - належав до католицької Церкви, з дотриманням § 3;

3-є - мав намір виконувати це завдання;

4-е - був призначений тим, хто має бути охрещеним, або його батьками чи опікунами або, якщо таких немає, то служителем;

5-е - не був батьком або матір'ю чи в подружжі з тим, хто має бути охрещеним;

6-е - не був покараний карою екскомуніки, навіть малої, суспензи, усунення, або позбавлення права виконувати завдання хресного батька.

          §2. Для того, щоб хтось дозволено виконував завдання хресного батька, крім того потрібно, щоб він був у віці, що його вимагає партикулярне право (16 років), і вів життя, згідне з вірою і завданням, яке має прийняти.

          §3. З виправданої причини можна допустити вірного якоїсь східної некатолицької Церкви (православної) до завдання хресного батька, але завжди разом із хресним католиком.