Дорога Христино, найпершим обов'язком хресних батьків є молитися та бути добрим прикладом духовного життя для свого похресника чи похресниці. Тож Церква закликає, щоб цю відповідальність брали на себе ті, хто є справді практикуючими християнами, тобто, хто молиться, ходить до храму Божого, приступає до Святої Тайни Сповіді та Святого Причастя. У церковному праві написано:  Кан. 685, §2. "Для того, щоб хтось дозволено виконував завдання хресного батька, крім того потрібно, щоб він був у віці, що його вимагає партикулярне право, і вів життя, згідне з вірою і завданням, яке має прийняти." Якщо жінка живе у відносинах з чоловіком без церковного шлюбу, це вже ставить під сумнів те, чи вона є практикуючою християнкою, адже церква називає це гріхом. Тому, думаю краще було б, насамперед, докласти максимум зусиль для того, щоб звернутися до церковного суду з питанням уневажнення шлюбу, в якому перебував чоловік, показуючи тим самим, що для них це питання важливе та болюче і що вони хочуть його вирішити у ближчому часі. Хай Господь благословить Вашу малечу та допоможе вчинити якнайкраще у цій ситуації. З молитвою за Вас, о. Віталій.

Дорога Надіє, у нашій Церкві немає такого поняття як "перехресне кумівство", тож не знаю хто Вам таке сказав та це не є перешкодою до того, щоб Ви стали хресною мамою у цій ситуації. Бажаю Вам добре виконувати обов'язки хресної мами. З молитвою за Вас, о. Віталій.

У Святій Тайні Хрещення ми стаємо Божими дітьми та очищуємося від первородного гріха. І ця дія Святої Тайни однакова у всіх християнських церквах. Тож не переживайте тим, що були охрещені в одній церкві, а ходите до іншої, мабуть більш важливим є сумлінне виконання своїх християнських обов'язків перед Богом та Церквою в якій молитесь та живете. З молитвою за Вас, о. Віталій.

Не знаю, чому все так відбулося, але впевнений, що цей факт не має заважати вам бути добрим хресним батьком для свого похресника. Бо суть хресного батьківства є набагато більшою ніж просто потримати дитину на руках під час Хрещення. Ви від імені свого похресника відрікалися від усього злого, обіцяли вірити в Бога та бути доброю Його дитиною. Разом з тим хресний батько це той, хто кожного вечора пам'ятає про обов'язок щоденної молитви за похресника та старається в усьому бути добрим прикладом для нього. Тож закликаю Вас відкинути будь яку образу чи тривогу щодо цього та радо виконувати обов'язки хресного батька. З молитвою за Вас, о. Віталій.

Слава навіки! Так, можете, зі сторони Церкви немає жодних пересторог щодо цієї ситуації. Однак слід також пам'ятати що існують певні канони щодо того хто може бути хресними: 

Кан. 685 

          §1. Для того, щоб хтось важно виконував завдання хресного батька, матері вимагається, щоб:

1-е - прийняв три святі тайни хрещення, миропомазання і Євхаристію;

2-е - належав до католицької Церкви, з дотриманням § 3;

3-є - мав намір виконувати це завдання;

4-е - був призначений тим, хто має бути охрещеним, або його батьками чи опікунами або, якщо таких немає, то служителем;

5-е - не був батьком або матір'ю чи в подружжі з тим, хто має бути охрещеним;

6-е - не був покараний карою екскомуніки, навіть малої, суспензи, усунення, або позбавлення права виконувати завдання хресного батька.

          §2. Для того, щоб хтось дозволено виконував завдання хресного батька, крім того потрібно, щоб він був у віці, що його вимагає партикулярне право (16 років), і вів життя, згідне з вірою і завданням, яке має прийняти.

          §3. З виправданої причини можна допустити вірного якоїсь східної некатолицької Церкви (православної) до завдання хресного батька, але завжди разом із хресним католиком.

Слава навіки! Так звісно. 

Про хресних батьків, у церковному законодавстві УГКЦ, а саме, Кодексі Канонів Східних Церков говориться:

Кан. 685 

          §1. Для того, щоб хтось важно виконував завдання хресного батька, матері вимагається, щоб:

1-е - прийняв три святі тайни хрещення, миропомазання і Євхаристію;

2-е - належав до католицької Церкви, з дотриманням § 3;

3-є - мав намір виконувати це завдання;

4-е - був призначений тим, хто має бути охрещеним, або його батьками чи опікунами або, якщо таких немає, то служителем;

5-е - не був батьком або матір'ю чи в подружжі з тим, хто має бути охрещеним;

6-е - не був покараний карою екскомуніки, навіть малої, суспензи, усунення, або позбавлення права виконувати завдання хресного батька.

          §2. Для того, щоб хтось дозволено виконував завдання хресного батька, крім того потрібно, щоб він був у віці, що його вимагає партикулярне право, і вів життя, згідне з вірою і завданням, яке має прийняти.

          §3. З виправданої причини можна допустити вірного якоїсь східної некатолицької Церкви (православної) до завдання хресного батька, але завжди разом із хресним католиком.

Якщо я правильно вас розумію, то "хрестила", в даному випадку означає була хресною мамою при Хрещенні. В такому разі немає жодної перешкоди в тому, що ви зустрічаєтесь, адже духовне споріднення є тільки між хресною мамою і похресником та його батьками. 

Слава навіки! Дорога Оксано, я впевнений, що ця ситуація ніяких наслідків за собою не несе. Тож не переживайте, не зважаючи на те, що священик помилився при читанні молитви, Бог зіслав на вас своє благословення. З молитвою, о. Віталій.

Слава навіки! Дорога Анно, ніде в церкві не має такої вказівки, що хрестик не можна дарувати іншій людині, це всього лиш людські вигадки. Тому, можете не переживати, адже немає нічого поганого в тому, що батько подарував свій хрестик дитині. 

Слава навіки! Дорогий Роман, Церква не заперечує ім'я Богодар, а отже немає жодної перешкоди назвати цим іменем Вашого синочка. З молитвою за Вас, о. Віталій.