Так, можна.

Слава навіки! Так, звісно можливо, адже по факту молодята уже є греко-католиками. Для деталей найкраще буде звернутися до храму де плануєте вінчатися. 

Слава навіки, так, можна.

У мене зараз другий чоловік, з ним ми маємо одну дитинку і зараз чекаємо на другу. Ми поки що не в шлюбі,тому що не давно нам дали уневажнення за попередні шлюби.Але ми плануємо обвінчатися.

Мій чоловік тримає велику злість на мою маму та сестру,через те що мама не справедливо розділила між нами майно,тобто спочатку квартира була записана на мені,а тепер я переписала на сестру, бо так сказала мама. А все тому що я обрала собі іншого чоловіка. Але коли в нас народилася дитинка наче всі примирилися, але тоді квартира всерівно була на мені, хоча я там не жила. А зараз я вже її переписала на сестру. І чоловік почав дуже злоститись, каже раз уже всі примирилися то чому мама хоча б не розділила порівну а забрала в одної і дала другій дочці. Хоча мама мені сказала що всерівно мені хоче помогти.
А він всерівно тримає обіду в серці,починає як би сказати мститися сестрі, - її чоловіку розказав про її попередні стосунки які були до нього,(вона не хотіла щоб її чоловік ту історію про неї знав) і так виходить зараз і у неї з її чоловіком сварки.... Мені теж обідно що мама зі мною так поступила, я плакала, пообіжалася і все відпустила, пробачила, бо знаю вони мої рідні і з ними спілкуюся.. а чоловік відмовляється від спілкування, і не хоче щоб я теж спілкувалася.

Що я йому не говорю,що не можна так, не можна трибати обіду, злість,треба пробачити відпустити, а він ніяк не хоче... все шукає чим би то ще "укусити"... це вже тягнеться пів року,і я не знаю що робити як примирити їх. Думаю може коли він піде перед шлюбом до сповіді, може тоді йому перейде, і він викине злість із серця.

 

Слава навіки, дорога Людмило, мабуть не просто так, Ви розпочали свій лист з того, чи ви є у церковному шлюбі. Думаю це першочергове питання, яке слід вирішити найближчим часом. Щодо питання відносин з Вашими рідними та чоловіком, то тут важливо є розуміти, що ніяка спадщина чи майно не має нас розділяти як сім'ю, тобто наші відносини мають бути вищими понад ці матеріальні питання. Більш важливіше, щоб у родині був мир та спокій. Наше духовне життя не має заключатися у сповіді тільки перед шлюбом чи якимись важливими подіями, сповідатися маємо набагато частіше, а ще частіше маємо молитися, ходити до церкви та приступати до Святого Причастя. Тоді маючи міцний фундамент для наших сімейних стосунків додати всі життєві випробування. Звісно ж сповідь - це чудова нагода для нас, щоб відпустити образу та думаю в цьому випадку визнати свою провину має кожен. 

 

Ні, передподружні науки є обов'язковими для уділення Святої Тайни Подружжя. Церковне право наголошує на тому, що кожен священик є зобов'язаний належно приготувати наречених до шлюбу. 

Слава Ісусу Христу! Будь ласка дайте пораду. Чотирнадцять років тому я брала шлюб з цивільним чоловіком, але через рік ми розійшлись. Минали роки і мій перший чоловік одружився знову і взяв церковний шлюб з новою дружиною. Але нас церква та будь хто інший не розводив. Дізналася про це випадково. У мене питання: чи дійсний їхній шлюб? І як мені тепер можна отримати розвід церковний? Оксана

Слава навіки! Дорога Оксано, щоб дати відповідь на ваше запитання треба добре знати деталі цієї історії зі шлюбом. Єдиний можливий варіант, коли мова йде про "другий" шлюб в УГКЦ є тільки через церковний трибунал, який точно мав би повідомити Вас про те, що ваш шлюб було уневажнено. Тому, чи дійсний їхній шлюб чи ні, сказати точно не можу, потрібно звертатися до церковного суду. Також до церковного суду треба звертатися з питанням уневажнення св. тайни Подружжя. Ось посилання на сайт церковного трибуналу, де можете знайти контактні дані та іншу інформацію: http://ugcc.if.ua/mytropolychyi-trybunal.html

 

Воістину воскрес! Дорога Діано, мабуть немає у нашому житті такої ситуації, коли б наша віра для нас не відігравала жодного значення. Просто є ситуації, коли віру виявляємо більше чи менше. Коли ми говоримо про свідків на вінчанні, то звісно було б добре, щоб вони були свідомими того, що і перед ким засвідчують, а отже щоб були віруючими людьми. Отож, християни віри євангельської - це наші брати і сестри християни, тож не бачу причини,щоб заборонити вашій другій дружці бути свідком на Вашому вінчанні. 

Дорога Тіно, справді часом у нашому житті трапляються ситуації, коли ми задаємо собі запитання: "Чому? Що не так?"... Та незважаючи на те, які відповіді на ці питання б вам не приходили маємо завжди памятати, що Бог зі своєї сторони хоче для нас найкращого і жодному разі не хоче, щоб ми сумували чи почували себе нещасливими.

Щодо того, що Вам робити, то точно не вірити в якісь прокляття чи щось подібне. А якщо відчуваєте якусь тривогу на серці чи гріх то звісно найкращим ліком є Святі Тайни, а саме Сповідь та Причастя. Моліться, більше довіряйте Богові, адже Він хоче для нас тільки найкращого.  З молитвою за Вас, о. Віталій.

Так, дитина може приступати до Святого Причастя. Та важливо є, пам'ятати, що ми є прикладом для своїх дітей, тож зробіть все, що від вас, щоб усунути ту перешкоду, яка не дозволяє вам взяти шлюб та повноцінно приступати до Святих Тайн. 

Слава навіки! Може хіба в тому випадку, коли наречений чи наречена з його парафії мають перешкоду до укладання шлюбу, тобто якщо були вже у шлюбі. Якщо ж ні, тоді має надати дозвіл.