У неділю, 14 серпня, священики та вірні нашої парафії, мали чудову нагоду помолитися біля мощей святого Спиридона, Триміфунтського чудотворця.

До молитовного почитання мощі святителя нам передав отець Тарас Огар, священик храму великомучениці Параскевії, с. Опришівці.

Після кожної Святої Літургії, мощі торжественно виносилися до почитання вірним, був відслужений Молебень до Святителя Спиридона, та помазання єлеєм, освяченим на мощах святого чудотворця.

ЖИТТЯ СВЯТИТЕЛЯ СПИРИДОНА

Четверте століття нашої ери по праву можна вважати золотим століттям християнства. У 325 р. відбувся перший Вселенський собор, на якому був прийнятий «Символ віри», що коротко викладає основні догмати православного віровчення. Це століття подарувало нам безліч святих і видатних богословів, серед яких - Микола Чудотворець, засновник чернецтва Антоній Великий, святий Афанасій Великий. Священнослужителі у ті роки були далекі від спокуси владою і грошима - адже не пройшло ще і двох століть, як прихильників Христової віри вбивали за їхні переконання. Молода, але така, що вже повною мірою усвідомила себе як реальна сила, здатна нести світло і добро, християнська церква і її клір були взірцем моральних основ для людей. Святитель Спиридон Триміфунтський (Саламинський), чудотворець, народився наприкінці III століття на острові Кіпр. Незважаючи на те що з моменту його смерті пройшло п`ятнадцять століть, про нього відомо чимало. З дитячих років святий Спиридон пас овець, чистим і Богоугодним життям наслідував старозавітних праведників: Давида - в лагідності, Якова – у доброті, Авраама - в любові до мандрівників. У зрілому віці святий Спиридон став батьком родини. За невпинну пам`ять про Бога і добрі справи Господь наділив майбутнього святителя благодатними дарами: прозорливості, зцілення невиліковних хворих і вигнання бісів. Спиридон походив з вельми забезпеченої сім`ї, йому належав великий будинок і багаті землі. Він брав активну участь у громадському житті рідного міста, його поважали всі місцеві жителі. Попри те, що він займав високе становище, за порадою до нього могла прийти кожна людина - небагатий ремісник або великий землевласник. Нерідко до нього зверталися в пошуках матеріальної підтримки, і Спиридон охоче позичав неабиякі суми, не вимагаючи ні письмових зобов`язань, ні тим більше відсотків. Він лише казав: «Віддаси, коли зможеш». Головною його радістю була дружина. Спиридон дуже любив її, і з роками ця любов ставала тільки міцнішою.