6 листопада, на території нашої парафії, по вулиці Чорновола, 20 відкрили пам’ятну дошку  українському композитору, диригенту, педагогу, скрипалю та громадському діячу Ярославу Барничу.

Біля будинку де проживав всесвітньовідомий маестро зібралось чимало поціновувачів його творчості, послідомївників та дослідників українського мистецтва. 

Ярослав Барнич народився 30 вересня 1896 року в селі Трофанівка Снятинського району Івано-Франківської області. Навчався в Коломийській гімназії. Добровольцем вступив до легіону Українських січових стрільців.

Разом із Михайлом Гайворонським Ярослав Барнич організував струнний квартет Українських січових стрільців. Був диригентом Українського театру товариства «Бесіда» у Львові (керівник А. Будзинськимй), пізніше працював у мандрівній трупі «Українська театральна дружина», а також у Театрі Б. Овчарського. Диригував в Українському театрі товариства «Бесіда» під керівництвом Йосипа Стадника.

Закінчив Львівський вищий музичний інститут імені Миколи Лисенка. Диригував в Ужгороді, вчителював у Самборі.  В 1929 р. — переїзд до Станиславова, вчительська праця в школах, гімназіях, семінарії сестер Василіянок, державному Музичному інституті ім. С. Монюшка, польській Вищій школі ім. Ф. Шопена, диригування тамтешнім «Бояном».

Написав оперети «Дівча з Маслосоюзу» (1932), «Шаріка» (1934), «Пригода в Черчі» (1936).

Працював диригентом Станиславівського муздрамтеатру, симфонічного оркестру філармонії, створив Гуцульський ансамбль пісні і танцю. Обіймав посаду диригента Львівської опери. Перед приходом «других совітів» емігрував. Викладав гру на скрипці та теоретичні предмети у Українському Музичному Інституті у містах Клівленді і Лорейні (Нью-Йорк). Впродовж 15-ти років (1951–1966) Ярослав Барнич працював художнім керівником та диригентом Українського хору імені Тараса Шевченка (Клівленд, США).

1 червня 1967 р. Я. Барнича не стало. Похований у Клівленді (Огайо, США).

Пам'ятну дошку славному композитору та громадському діячу освятив священик нашої парафії о. Віталій Сенько.